Попередження дитячого травматизму

Сучасна людина живе в складному світі, який потребує від неї багато знань, умінь та  досвіду. Найголовнішим завданням людства є безпека життєдіяльності, адже найвищою цінністю суспільства є людина, її здоровья.

ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил беспечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючі на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками.

Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми.

Пам'ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!

                             Правила безпеки при збиранні грибів 

Останніми роками реєструється значна кількість нещасних ви­падків, пов'язаних із вживанням грибів. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.

Основні причини отруєнь:

- вживання отруйних грибів;

- неправильне приготування умовно їстівних грибів;

- вживання застарілих або зіпсованих їстівних грибів;

- вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпеч­них двійників)

Симптоми отруєння:

- нудота, блювання, біль у животі, посилене потовиділення;

- зниження артеріального тиску;

- судоми, ми­мовільне сечовиділення; проноси;

- розвиваються симптоми серце­во-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєнню грибами, дотримуйтесь наступних правил:

- НЕ збирайте гриби, якщо не впевнені, що знаєте їх, - якими б апетитними вони не здавалися;

- НЕ збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирищах, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно-небезпечних зонах;

- НЕ збирайте невідомих грибів, особливо з циліндричною ніжкою, у якої є потовщення - "бульба"- обрамлене оболонкою;

- НЕ збирайте грибів з ушкодженою ніжкою, застарілих , в'ялих, червивих або ослизлих;

- НЕ збирайте ніколи пластинчаті гриби. Отруйні гриби маску­ються під них;

- НЕ збирайте "шампіньйони" та "печериці", у яких пластин­ки нижньої поверхні капелюха гриба білого кольору;

- НЕ порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями у довідниках - вони не завжди відповідають дійсності;

- НЕ куштуйте сирі гриби на смак;

- НЕ лінуйтеся вдома ще раз перевірити принесені гриби, особливо ті, які збирали діти - усі сумнівні сміливо викидайте;

- НЕ залишайте нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом - викиньте її;

- НЕ залишайте у маслюків та мокрух на капелюшку слизьку плівку, ретельно промийте їх;

- НЕ зволікайте із кулінарною обробкою грибів в день збирання, іна­кше в них утворюється трупна отрута;

- НЕ забудьте при обробці кип'ятити гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити;

- НЕ забудьте обов'язково вимочити або відварити умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунка;

- НЕ пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок;

- НЕ розчиняються у шлунку от­руйні речовини грибів зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші. У взаємодії із ал­коголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння;

- НЕ вживайте декілька днів підряд гриби, які досі вважались їстівними, але містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх, також може статись отруєння;

- НЕ зневажайте і суворо дотримуйтесь правил консервування грибів. Непра­вильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм;

- НЕ вживайте гриби, які довго зберігалися, а обов'язково прокип'ятіть їх 10-15 хвилин.

УВАГА!

Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

"Усі їстівні гриби мають приємний смак".

"Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні - приємний".

"Усі гриби в молодому віці їстівні".

"Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

"Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

"Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

"Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

"Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Первинними ознаками отруєння є:

- нудота, блювота;

- біль у животі, пронос ;

- симптоми з'являються через 1-4 години після вживання грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості спожитих грибів;

- біль та напади нудоти повторюються декілька разів, а смерть настає через 5-10 днів-після отруєння;

Перша допомога при отруєнні грибами:

- викличте швидку медичну допомогу;

- одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки;

- натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту;

- випийте активоване вугілля (4-5 пігулок), ко­ли промивні води стануть чистими;

- після надання первинної допомоги дайте випити по­терпілому міцний чай; каву або злегка підсолену воду, щоб відновити тим самим водно-сольовий баланс;

- покладіть на живіт і на ноги по­терпілого грілки для полегшення стану;

- з'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

- вживати будь-які ліки та їжу, алкогольні напої, молоко – це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишковику;

- займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам'ятайте!

1. Не збирайте та не їжте гриби зовсім - без грибів можна прожити.

2. Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Вря­тування життя потерпілого залежить від своєчасного надання йому допомоги. Краще недорахувати кількох грибів у кошику, ніж поставити під загрозу здоров'я, а інколи й життя своєї ро­дини та своє власне життя.

3. Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях - магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках; особливо уникай­те купівлі на стихійних ринках.

4. Збирайте і купуйте тільки такі гриби; про які вам добре відомо, що вони їстівні.

       Баготорічний досвід свідчить: більшість надзвичайних ситуацій, закрема пожеж, що виникають під час святкування Нового року, стаєтся через недотримання елементарних вимог безпеки в процесі влаштування ялинки, а також через необережність під час використання різноманітних піротехнічних виробів та з причин власної недбалості.

 
 ЗВЕРТАЕМО УВАГУ БАТЬКІВ: у жодному разі неможна залишати сірники, запальнички, бенгальські вогні та інщі піротехнічні засоби у легкодоступних для дітей місцях, категорично заборонено малюкам самим бавитися такими іграшками.

                                                    САЛЮТНІ УСТАНОВКИ!

        Бджоли й оси становлять велику групу загону перепончатокрилих. Контакти дітей з бджолами й осами відбуваються частіше, ніж з іншими отруйними тваринами. При поразці гостра зброя із силою втикаєтся в шкіру й токсин проникає в кров потерпілого. Уколи наносить тільки самки. Одиничні ужалення бджіл здорові люди переносять легко. Вони, як правило викликають місцеву реакцію, шкіра червоніє, зявляєтся припухлість відчуваєтся сильна хворобливість печіння, сверблячка. Однак, сильну токсичну реакцію викликають навіть одиночні ужалення, кровоносну судину, у порожнину рота. При цьому з'являются запаморачення головний біль, нудота, слабкість. Іноді відзначаєтся нудота, підвищення температурі тіла, непритомність. Є діти особливо чутливі до отрути комах, крім звичайних реакцій при ужаленні виникає кропивниця,рясні виділення з носа та очей. У важких випадках важливий набряк гортані - ускладнення, що вимагають екстренної медичної допомоги. Варто памятати, що ужалення бджолами більш важкі, ніж укуси ос й джмилів, пому що перщі залищають у ранці жало з отруйною залозою. 

Якщо дитину вжалила бджола, насамперед необхідно видалити жало з місця ужалення. Цю процедуру потрібно робити обережно, щоб невидавити вміст отруйної залози в рану. Після витягу, жалу варто знищіти, інакше потрапивши випадково на шкіру воно може знов встромитися. Потім на місце поразки накладують лід, або рушник з холодною водою.

У тому випадку коли реакція на ужалення комах бурхлива, необхідна невідкладна медична допомога. Тому варто як найшвидше викликати лікаря, або доставити потерпілого в найблищю лікувальну установу. До прибуття лікаря потрібно укласти дитину, високо піднявши голову, можна дати дитині таблетку протиалергічного засобу. 

При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах, слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо високу значення при займанні одягу й при опіках рединою через одяг.

У першому випадку нгеобхідно загасити полумя, негайно накинути на людину що горить будь яку цупку тканину, щільно притиснути їїї  до тіла, знімають тліючий одяг або обливають його водою. Місце опіків кислотами промивають струменем води, протягом десяти пятнадцяти хвилин. Опечене місце промити 5% розчином пермангонату калію, або 10% розчином питної соди (1 чайна ложка на стакан води) на місце опіку накладають бинт. Місце опікуї їдкими лугами (каустичною содою, гашеним вапном) промивають проточною водою протяго 10-15 хвилин. Потім слабким розчином отцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею. Опіки бувають трьох ступенів.при опіках першого ступеня з'являются почерваіння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з росчином пермангонату калію й забентовують, при більш тяжких опіках (другого й третього ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати й забинтовують. Після перевязування потерпілого, направляють у лікувальний заклад. При опіках неслід розризати пухирів, видоляти смолисті речовини, що прилипли до опеченого місця, віддерати шматків одягу що прилипли до рани. 

При опіках очей електричною дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім  потерпілого направляють у медичний заклад.

При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розцібають одяг, що стискує, на голову й на серце кладуть холодні кампреси, дають пити велику кількість холодної води, при тяжких випадка потерпілого обливають холодною водою. При припинення дихання або його утрудненні до прибуття лікаря, потерпілому роблять штучне дихання.